Жерці черпають силу з царин богів і спрямовують її на чуда. Благословенний божеством, пантеоном або іншою безсмертною сутністю, жрець може сягнути божественної магії Зовнішніх Планів (де мешкають боги) й провести її крізь себе, щоб зміцнити людей та здолати ворогів.

Оскільки їхня сила — божественний дар, жерці зазвичай пов’язують себе з храмами, присвяченими божеству чи іншій безсмертній силі, що відчинила їм шлях до магії. Опанування божественних чарів не спирається на якийсь один обов’язковий вишкіл, та все ж жерці нерідко вивчають молитви й обряди, які допомагають їм черпати міць із Зовнішніх Планів.

Не кожен у храмі чи святині — жрець. Деякі священнослужителі покликані до простого життя храмової служби, несучи свою відданість через молитви та ритуали, а не через магію. Багато смертних заявляють, ніби говорять від імені богів, та небагатьом під силу зібрати й скерувати їхню міць так, як це робить жрець.