МОНАХ

Монахи поєднують суворий бойовий вишкіл і ментальну дисципліну, щоб узгодити себе з мультивсесвітом і зосередити внутрішні резерви сили. Різні монахи осмислюють цю міць по-різному: як подих, енергію, життєву силу, сутність або власне «я». Чи виливається вона у разючу демонстрацію бойової майстерності, чи проявляється тонше через захист і швидкість, ця сила пронизує все, що робить монах.

Монахи спрямовують внутрішню міць, створюючи надзвичайні, навіть надприродні ефекти. Вони вкладають у свої атаки моторошно точну швидкість і силу, зі зброєю або без неї. У руках монаха навіть найпростіша зброя стає витонченим знаряддям бойової досконалості.

Багато монахів знаходять, що впорядковане життя аскетичного усамітнення допомагає плекати фізичну й розумову зосередженість, потрібну для опанування цієї сили. Інші вважають, що занурення у живу, строкату плутанину життя живить їхню рішучість і дисципліну.

Монахи зазвичай сприймають пригоди як випробування свого тіла й духу. Ними рухає бажання здійснити місію більшу, ніж просто вбивати чудовиськ і грабувати скарби: вони прагнуть перетворити себе на живу зброю.